Ісинською називають глину, яку протягом багатьох століть добувають поблизу міста Ісин, що в провінції Цзянсу. Виробництво посуду та інших виробів з цієї глини сформувалося не лише як традиційне ремесло, а і як мистецтво, що має з одного боку власні канони, історію, знаменитих майстрів і твори, а з іншого - велику кількість поціновувачів не лише в Китаї та сусідніх країнах, а й в усьому світі. Найбільший розвиток традиція ісинської кераміки знайшла у Ча Ху (чайниках), які завдяки особливим властивостям матеріалу чудово підходять для заварювання чаю, при цьому надаючи достатнє поле для втілення авторських ідей майстра.
За деякими даними виробництво предметів з ісинської глини розпочалося ще в часи династії Сун (960-1279), а вже в пізні часи династій Мін (1368-1644) сформувалися основні особливості цього мистецтва - принципи моделювання, позначення виробу печаткою майстра, використання каліграфії та різьблення тощо. Дуже багато спільного з сучасними ісинськими чайниками можна побачити і в |
Найдавніший зі знайдених чайників - чайник з високою ручкою часів династії Мін (1368-1644) |
