Витримані улуни достатньо популярні серед поціновувачів на Тайвані, однак мало відомі за його межами. Традиція виробництва таких улунів виникла спонтанно - залишки чаю, які не вдавалося продати до нового врожаю, відкладали на зберігання. Чай обсмажували один або два рази на рік для видалення зайвої вологи з листя, що дозволяло уникнути появи плісняви та псування чаю. Згодом виявили, що завдяки природній ферментації з роками чай набуває нових цікавих смакових нюансів. Цей відмінний Дун Дін був зібраний у 1980-х роках і за 20 років зберігання чаїнки стали червонувато-коричневими, а настій - бурштиновим. Смак чаю м'який та солодкуватий, а крізь превинний смажений карамельний аромат, характерний для витриманих улунів, проявляються яблучно-ягідні тони та легкі ноти тропічних фруктів.